Українські біженці з 1 квітня зможуть оформлювати у Польщі посвідку на тимчасове проживання [UA/PL]

Українці, які змушені були виїхати з України, рятуючись від російської повномасштабної агресії, з 1 квітня зможуть подавати документи на отримання посвідки на тимчасове проживання в Польщі.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, у Міграційній платформі EWL переконують, що така посвідка дасть українським біженцям довгострокові гарантії на легальне перебування та працевлаштування у Польщі.

Зокрема, з 1 квітня українські біженці у Польщі, які мають вироблені польські ідентифікаційні коди щодо свого прибуття до Польщі після 24 лютого 2022 року (PESEL UKR) можуть подавати документи на дозвіл на тимчасове перебування (так звана «карта побиту»). Це передбачено змінами до закону «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території України», які було ухвалено в січні 2023 року.

Згідно з дослідженням «Воєнні біженці з України. Рік у Польщі», проведеним нещодавно EWL разом із Центром Східноєвропейських досліджень Варшавського університету, майже половина біженців (45%) з України планують залишитися в Польщі – принаймні на рік або кілька років після закінчення війни.

На постійне проживання мають намір залишитися лише 6% громадян України, які прибули в Польщу після повномасштабного вторгнення. Керівниця відділу легалізації Міграційної платформи EWL Марія Кузенко висловила думку, що саме ця категорія громадян України у в першу чергу подаватиме документи для отримання посвідки на тимчасове перебування в РП.

«Важко наразі оцінити, який саме відсоток офіційно працевлаштованих українців це зробить. Але ми бачимо зростання зацікавлення серед українців, які консультуються у нас у справах легалізації. Вони хочуть мати документи на довгострокове перебування для розуміння,  скільки часу можуть залишатися в Польщі і як планувати своє життя», – зазначила Кузенко.

Вона додала, що цей документ дає впевненість, що жодне законодавство, прийняте сьогодні чи завтра, не вплине на їхнє перебування в Польщі.

Документи на карту перебування можуть подавати громадяни України зі статусом UKR незалежно від того, скільки часу вони знаходяться в Польщі після прибуття з 24 лютого 2022 року. Проте отримати посвідку можуть тільки ті громадяни України, хто офіційно працевлаштований в Польщі, хто виконує у Польщі висококваліфіковану роботу (науковці, інженери, працівники сектора IT тощо), а також українці, які відкрили в РП підприємницьку діяльність.

Громадянам України, які не відповідають цим підставам, польський закон про підтримку українців гарантує легальне перебування в Польщі до 23 серпня 2023 року. Зміни до закону не враховують можливість отримання карти перебування громадянам України, які ведуть бізнес в Україні або працюють дистанційно в Україні, але перебувають у Польщі.

Ті українці, хто перебував на території Польщі до 24 лютого 2022 року, можуть подавати документи на отримання карти перебування на стандартних засадах (робота, навчання, ведення бізнесу, возз’єднання сім’ї).

«Наразі 82% українських біженців знайшли роботу у Польщі, а також влаштували дітей у садки, школи та університети, відкрили свій бізнес і отримують у Польщі освіту. Тому після закінчення війни вони можуть певний час залишатися в Польщі, щоби завершити свої справи, якщо вони навіть вирішили повернутися в Україну», – зазначила Кузенко.

Дозвіл на тимчасове перебування (карта побиту) дає українським біженцям доступ до польського ринку праці на термін видачі посвідки (максимально до 3 років), можливість міняти роботодавця без необхідності отримання нової карти побиту, а також вільного переміщення до інших країн Європи. Відмовити або затримати видачу карти побиту можуть у разі, якщо громадянин України неправильно заповнив анкету чи подав неповний пакет документів. Наразі відсутня можливість подачі документів онлайн.

За приблизними даними, в Польщі на сьогодні може перебувати до 3 млн громадян України, приблизно мільйон з яких прибули після 24 лютого минулого року.

Як повідомляв Укрінформ, українці, які перебувають у Польщі, можуть оформити щомісячну фінансову допомогу в 500+ злотих в Управлінні соціального страхування (ZUS).

[PL] Od 1 kwietnia ukraińscy uchodźcy będą mogli uzyskać zezwolenie na pobyt czasowy w Polsce

Ukraińcy, którzy zostali zmuszeni do opuszczenia Ukrainy, uciekając przed rosyjską agresją na pełną skalę, od 1 kwietnia będą mogli ubiegać się o zezwolenie na pobyt czasowy w Polsce.

Według korespondenta Ukrinform, Platforma Migracyjna EWL przekonuje, że takie zezwolenie da ukraińskim uchodźcom długoterminowe gwarancje legalnego pobytu i zatrudnienia w Polsce.

W szczególności od 1 kwietnia o zezwolenie na pobyt czasowy (tzw. „kartę pobytu”) mogą ubiegać się uchodźcy z Ukrainy w Polsce, którzy przedstawili polskie kody identyfikacyjne do przyjazdu do Polski po 24 lutego 2022 r. (PESEL UKR). Przewidują to nowelizacja ustawy „O pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium Ukrainy”, która została przyjęta w styczniu 2023 roku.

Według opracowania ” Uchodźcy wojskowi z Ukrainy. Rok w Polsce”, przeprowadzonej niedawno przez EWL wspólnie z Ośrodkiem Studiów Europy Wschodniej Uniwersytetu Warszawskiego, prawie połowa uchodźców (45%) z Ukrainy planuje pozostać w Polsce – co najmniej rok lub kilka lat po zakończeniu wojny.

Tylko 6% obywateli Ukrainy, którzy przybyli do Polski po inwazji na pełną skalę, zamierza pozostać na pobyt stały. Maria Kuzenko, kierownik wydziału legalizacji Platformy Migracyjnej EWL, wyraziła opinię, że ta kategoria obywateli Ukrainy będzie przede wszystkim składać dokumenty do uzyskania zezwolenia na pobyt czasowy w Polsce.

„Obecnie trudno oszacować, jaki odsetek oficjalnie zatrudnionych Ukraińców to zrobi. Widzimy jednak rosnące zainteresowanie Ukraińców, którzy konsultują się z nami w sprawach legalizacyjnych. Chcą mieć dokumenty na pobyt długoterminowy, aby zrozumieć, jak długo mogą przebywać w Polsce i jak zaplanować swoje życie” – powiedziała Kuzenko.

Dodała, że dokument ten daje pewność, że żadna ustawa przyjęta dziś ani jutro nie wpłynie na ich pobyt w Polsce.

Dokumenty do karty pobytu mogą składać obywatele Ukrainy posiadający status UKR, niezależnie od tego, jak długo przebywają w Polsce po przyjeździe od 24 lutego 2022 r. Jednak tylko ci obywatele Ukrainy, którzy są oficjalnie zatrudnieni w Polsce, którzy wykonują wysoko wykwalifikowaną pracę w Polsce (naukowcy, inżynierowie, pracownicy sektora IT itp.), a także Ukraińcy, którzy otworzyli działalność gospodarczą w Rzeczypospolitej Polskiej, mogą uzyskać zezwolenie na pobyt.

Obywatelom Ukrainy, którzy nie spełniają tych przesłanek, polska ustawa o wsparciu Ukraińców gwarantuje legalny pobyt w Polsce do 23 sierpnia 2023 r. Zmiany w ustawie nie uwzględniają możliwości uzyskania karty pobytu dla obywateli Ukrainy, którzy prowadzą działalność gospodarczą na Ukrainie lub pracują zdalnie na Ukrainie, ale przebywają w Polsce.

Ci Ukraińcy, którzy przebywali w Polsce przed 24 lutego 2022 r., mogą ubiegać się o kartę pobytu na standardowych zasadach (praca, nauka, biznes, łączenie rodzin).

„Obecnie 82% ukraińskich uchodźców znalazło pracę w Polsce, ich dzieci chodzą do przedszkoli, szkół i na uczelnie, otwierają własne firmy i kształcą się w Polsce. Dlatego po zakończeniu wojny mogą przez pewien czas przebywać w Polsce, aby załatwić swoje sprawy, jeśli w ogóle zdecydują się na powrót na Ukrainę” – powiedziała Kuzenko.

Zezwolenie na pobyt czasowy (karta pobytu) daje ukraińskim uchodźcom dostęp do polskiego rynku pracy na okres wydawania zezwolenia na pobyt (maksymalnie do 3 lat), możliwość zmiany pracodawcy bez konieczności uzyskiwania nowej karty pobytu, a także swobodne przemieszczanie się do innych krajów europejskich. Wydanie karty może zostać odmówione lub opóźnione, jeżeli obywatel Ukrainy błędnie wypełnił wniosek lub złożył niekompletny pakiet dokumentów. Obecnie nie ma możliwości składania dokumentów online.

Według przybliżonych danych w Polsce może przebywać dziś nawet 3 mln obywateli Ukrainy, z czego około miliona przybyło po 24 lutego ubiegłego roku.

Jak poinformował Ukrinform, Ukraińcy mieszkający w Polsce mogą ubiegać się o miesięczną pomoc finansową w wysokości 500 zł w ZUS.

Ukrinform / fot. Artur Gawle