Сейм ухвалив правки до закону про допомогу громадянам України [UA/PL]

У середу Сейм ухвалив поправки до Закону про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території країни. Поправки до Закону про спеціальну допомогу запроваджують, зокрема,  системні рішення щодо збільшення можливості використання українцями курсів польської мови.

За поправку проголосували 439 депутатів, проти – 11, ніхто не утримався від голосування.

Проти поправки проголосували 11 членів Конфедерації.

У середу Сейм також проголосував за понад десяток поправок, запропонованих представниками ПіС, Лівицею, Польща 2050 і Конфедерацією. Депутати ухвалили дві поправки ПіС і відхилили поправки опозиції.

Зміни ПіС  вносять нові положення щодо реєстру PESEL, в якому українські біженці, на яких поширюється дія спецзакону, мають статус UKR. Йдеться про автоматичну зміну цього статусу після того, як головнокомандувач Прикордонної служби надасть інформацію, про виїзд біженця з Польщі. Зміна статусу, у разі виїзду в межах Шенгенської зони, буде можлива після подання громадянином відповідної заяви. Відновити цей статус можна буде, якщо громадянин України підтвердить, що його перебування за кордоном тривало менше місяця.

Крім того, статус UKR може бути повторно наданий, якщо особа повернеться до Польщі через війну Росії проти України. У цьому випадку статус UKR також може бути наданий автоматично, якщо громадянин України прибув через зовнішній кордон, або в результаті повторного подання заяви на номер PESEL.

Більшість відхилених поправок є поправками від Конфедерації. Одна із них передбачала повернення до положення, згідно з яким громадянин України повинен був приїхати безпосередньо зі своєї країни, щоб на нього поширювалося дія спецзакону. Ще одна поправка Конфедерації стосувалась обмеження соціальних виплат, які можуть отримувати українські біженці.

За словами заступника голови Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Павла Шефернакера, поправки, запропоновані Конфедерацією, мають на меті налаштувати частину поляків проти біженців з України. «Біженці, які мають право легально перебувати в Польщі отримають лише ті пільги, які отримує кожен інший іноземець, який має право легально перебувати в Польщі», – сказав Шефернакер.

Серед відхилених поправок була також поправка Левіци, згідно з якою прокурор протягом семи днів повинен заявити про наявність обґрунтованої підозри, що вагітність виникла в результаті забороненої дії. Це одна з умов дозволу переривання вагітності. Депутати стверджували, що тривалий розгляд справ унеможливлює переривання вагітності українкам, зґвалтованим під час війни.

Ще одна поправка щодо допомоги громадянам України, які прибули до Польщі у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни, запроваджує системні рішення що стосуються, зокрема, підвищення гнучкості ринку праці, розширення можливостей використання українцями курсів польської мови, а також створення дитячих садочків для дітей з України.

У поправках також є рішення, спрямовані на усунення випадків отримання пільг громадянином України, який втратив на них право.

[PL] Sejm uchwalił nowelizację ustawy o pomocy obywatelom Ukrainy

Sejm uchwalił w środę nowelizację ustawy o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa. Nowelizacja specustawy pomocowej wprowadza rozwiązania systemowe dotyczące m.in. zwiększenia możliwości korzystania z kursów języka polskiego przez Ukraińców.

Za przyjęciem nowelizacji głosowało 439 posłów, przeciw było 11, nikt nie wstrzymał się od głosu.

Przeciwko nowelizacji głosowało 11 posłów Konfederacji.

Sejm przegłosował w środę także kilkanaście poprawek zgłoszonych przez kluby PiS i Lewicy oraz koła Polska 2050 i Konfederacji. Posłowie przyjęli dwie poprawki PiS i odrzucili poprawki opozycji.

Poprawki klubu PiS wprowadzają nowe zapisy dotyczące rejestru PESEL, w których ukraińscy uchodźcy objęci specustawą mają status UKR. Chodzi o automatyczną zmianę tego statusu po przekazaniu przez komendanta głównego Straży Granicznej informacji np. o wyjeździe uchodźcy z Polski. Zmiana statusu, w przypadku wyjazdu w ramach Strefy Schengen, będzie mogła nastąpić po złożeniu przez obywatela stosownego oświadczenia. Przywrócenie tego statusu będzie możliwe, jeśli obywatel Ukrainy potwierdzi, że jego pobyt za granicami Polski trwał krócej niż miesiąc.

Ponadto status UKR będzie mógł zostać ponownie nadany, jeśli dana osoba powróci do Polski w związku z wojną Rosji przeciwko Ukrainie. W tym przypadku status UKR również może być nadany automatycznie, jeśli obywatel Ukrainy przybył przez granicę zewnętrzne, lub w wyniku ponownego złożenia wniosku o nadanie numeru PESEL.

Większość z odrzuconych poprawek to poprawki koła Konfederacji. Jedna z nich zakładała powrót do zapisu, według którego obywatel Ukrainy, żeby był objęty specustawą, musiałby przybyć bezpośrednio ze swojego kraju. Inna poprawka Konfederacji dotyczyła natomiast ograniczenia świadczeń socjalnych, które mogą otrzymać ukraińscy uchodźcy.

Zdaniem wiceszefa MSWiA Pawła Szefernakera poprawki zaproponowane przez koło Konfederacji miały na celu nastawianie części Polaków przeciwko uchodźcom wojennym z Ukrainy. „Uchodźcy mający status legalnego pobytu w Polsce otrzymają tylko i wyłącznie te świadczenia, które otrzymuje każdy inny cudzoziemiec, który ma status legalnego pobytu w Polsce” – powiedział Szefernaker.

Wśród odrzuconych poprawek znalazła się również poprawka Lewicy, która nakładałaby na prokuratora obowiązek stwierdzenia w terminie do siedmiu dni, czy zachodzi uzasadnione podejrzenie, że ciąża powstała w wyniku czynu zabronionego. Jest to jednym z warunków dopuszczenia przerwania ciąży. Posłowie argumentowali, że długi czas rozpatrywania spraw uniemożliwia zgwałconym w czasie wojny Ukrainkom przerwanie ciąży.

Kolejna nowelizacja o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa wprowadza rozwiązania systemowe dotyczące m.in. uelastycznienia rynku pracy, zwiększenia możliwości korzystania z kursów języka polskiego przez Ukraińców, a także tworzenia punktów przedszkolnych dla dzieci z Ukrainy.

Są w niej też rozwiązania, których celem jest wyeliminowanie przypadków pobierania świadczeń przez obywatela Ukrainy, który utracił do nich prawo.

pap.pl