У Кракові біля російського консульства триває мирний протест на підтримку України. Протест розпочався вранці спонтанно, але з кожною годиною все більше людей – приходять українці, поляки, білоруси. У натовпі багато схилених голів – люди читають новини й повідомлення від рідних. Повз проїжджають машини, які сигналять, щоб підтримати мітингувальників. Між українськими піснями та патріотичними гаслами організатори інформують де і як можна допомогти – прийняти біженців чи підвезти.
Підходжу до гурту, які малюють одне одному на обличчі маленькі прапори – польський і український. Павел, студент з Кракова розповідає, що прийшов на протест з друзями з України. «Польща повинна єднатись з Україною у такий момент і ми повинні забути про наші давні поділи й разом дивитись в майбутнє», – ділиться хлопець. «Мене дуже болить, що про війну в Україні говорять тільки тепер, коли зробилось голосно. А треба пам’ятати, що конфлікт триває з 2014 року» – додає.
Олена з Тернополя, Микита з Харкова. Вони вже кілька років живуть і працюють у Польщі. «Мої рідні виїхали за місто, бо є загроза обстрілів. Наскільки мені відомо, зараз з Харкова вкрай складно виїхати чи в’їхати у місто. Ми обмінюємось короткими повідомленнями, зв’язок досить завантажений.». Олена розповідає, що підтримує постійно контакт з родиною «Ніхто з моїх рідних не покинув місто і вони будуть допомагати. Я хочу підтримати рідних, знайти якісь слова, але не знаю які саме.»
PL
„Putin — stop, jesteśmy z Ukrainą”. W Krakowie trwa pokojowy protest
Protest zaczął się spontanicznie rano, ale z każdą godziną przybywa coraz więcej ludzi — Ukraińców, Polaków, Białorusinów. W tłumie widać wiele pochylonych głów — ludzie czytają wiadomości i sms od krewnych. Przejeżdżają samochody, sygnalizując wsparcie protestującym. Między ukraińskimi piosenkami a hasłami patriotycznymi organizatorzy informują, gdzie i jak pomóc – przyjąć uchodźców czy pomóc z transportem.
Podchodzę do grupy, która maluje sobie na twarzach małe flagi – polską i ukraińską. Paweł, student z Krakowa, mówi, że przyjechał na protest z przyjaciółmi z Ukrainy. „Polska musi w tym czasie zjednoczyć się z Ukrainą i musimy zapomnieć o dawnych podziałach i wspólnie patrzeć w przyszłość” – powiedział. „Bardzo mnie boli, że o wojnie na Ukrainie mówi się dopiero teraz, kiedy zrobiło się głośno. A musimy pamiętać, że konflikt trwa od 2014 roku – dodał chłopak.
Olena z Tarnopola, Mykyta z Charkowa. Od kilku lat mieszkają i pracują w Polsce. „Moja rodzina opuściła miasto z powodu groźby ostrzału. Z tego, co wiem, opuszczenie lub wjazd do miasta jest teraz niezwykle trudne. Wymieniamy krótkie wiadomości, połączenie jest utrudnione”. Olena mówi, że jest w stałym kontakcie z rodziną: „Żaden z moich krewnych nie opuścił miasta i będzie pomagać. Chcę wesprzeć rodzinę, znaleźć kilka słów, ale nie wiem, jakich.”