Кілька сотень тисяч українців знаходяться в пошуку роботи. Компанії потирають руки [UA/PL]

За даними Прикордонної служби, від 24 лютого польсько-український кордон перетнули майже 2,5 мільйона біженців. За оцінками Міністерства внутрішніх справ та адміністрації Польщі, 1,5 мільйона з них перебувають зараз у Польщі. На наш ринок праці може потрапити близько 600 тис. осіб, більшість з них жінки.

Близько половини біженців з України становлять діти. Решта – літні люди. Тому реально на польському ринку праці з’явиться близько 600 тис. робочих місць. З таким низьким рівнем безробіття, як маємо наразі в Польщі, нестачі в робочих місцях для біженців з України очікувати не варто. Адже, за оцінками Польсько-української торгово-промислової палати,  підприємства чекають на нових співробітників.

– Прийнятий Урядом спеціальний закон про допомогу біженцям відкриває для таких людей ринок праці. Ніяких спеціальних правил більше не потрібно. Потрібна краща система, яка б могла виявляти потреби роботодавців і краще відслідковувати спеціальності тих людей, які шукають роботу – сказав Newserii Даріуш Шимчиха, голова Польсько-Української торгово-промислової палати.

Нагадаємо, що в середині березня був прийнятий закон про допомогу біженцям з України. Це дало змогу присвоїти їм номер PESEL, з метою полегшення доступу до державних послуг, у тому числі до ринку праці. Станом на 2 квітня було видано понад 625 тис. номерів.

Найбільш зацікавленими у працівниках зі Сходу є готелі, ресторани та заклади громадського харчування. Ця галузь планує найняти аж 60 % працівників з України. На другому місці – сфера послуг, де кожен третій роботодавець готовий надати робочі місця для жінок з України, далі йдуть виробнича сфера (28 %) та будівництво (18 %). Зважаючи на те, що більшість жінок, які прийдуть на ринок праці, є матерями, необхідними будуть механізми, які б дозволили їм брати участь у конкурсі на вакантну посаду із гнучким графіком роботи, наприклад, перекладач, працівник адміністрації або медсестра. Потреба в медсестрах в Польщі є дуже високою, оскільки в Польщі показник співвідношення кількості медичних сестер на 1000 населення є найнижчим серед країн ЄС. Для тих, хто приїхав з України та володіє професійними навичками, законом передбачені умови для швидкої процедури отримання права на практичну діяльність в Польщі.

Професія вчителя також користується попитом серед українок. Як повідомив в інтерв’ю для Radiо Wrocław міністр освіти і науки Пшемислав Чарнек, 3,5 тисячі осіб виявили бажання працювати в польських школах.

Наразі до польських шкіл було прийнято приблизно 165 тис. учнів-біженців, з них 30 тис. дітей в дитячі садки. За словами Чарнека, діти-біженці будуть розміщені в польських школах, якщо їх прийом буде проводитися раціонально.

– Ми повинні спочатку створити підготовчі класи, щоб не перешкоджати польській системі освіти. Є в містах школи, які напівпорожні або виведені зі шкільної інфраструктури. І саме там ми створюємо ці підготовчі класи, а потім поступово розширюємо нашу освітню базу, – пояснив міністр.

Він також зазначив, що під час розмов з біженцями більшість говорили про те, що чекають можливості повернутися до своєї країни, як тільки закінчаться військові дії в Україні.

– Тому рішення стосовно працевлаштування в польських школах відкладається на потім. Наразі біженці чекають, що станеться в найближчі тижні, – сказав Чарнек.

Нині рівень безробіття в Польщі становить менше 6 відсотків.

[PL] Kilkaset tysięcy Ukraińców szuka pracy. Firmy zacierają ręce

Według Straży Granicznej, od 24 lutego granicę polsko-ukraińską przekroczyło blisko 2,5 mln uchodźców. MSWiA ocenia, że 1,5 mln z nich przebywa w Polsce. Na nasz rynek pracy może trafić ok. 600 tys. osób, głównie kobiet.

Wśród uchodźców z Ukrainy około połowę stanowią dzieci. Jakaś część to osoby starsze. Realnie na polski rynek pracy trafi około 600 tys. osób. Przy tak niskim bezrobociu, jaki mamy teraz w Polsce, nie powinno zabraknąć dla nich pracy. Zwłaszcza że firmy, jak szacuje Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza, czekają na nowych pracowników. Poza tym…

– Przyjęta przez Sejm specustawa dotycząca pomocy uchodźcom otwiera rynek pracy dla takich osób. Żadnych specjalnych regulacji już nie potrzeba. Potrzebny jest za to lepszy system identyfikacji potrzeb pracodawców i lepszy sposób wyłapywania kwalifikacji tych osób, które pracy poszukują –  powiedział Newserii Dariusz Szymczycha, szef Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej.

Przypomnijmy, w połowie marca została przyjęta ustawa o pomocy uchodźcom z Ukrainy. Dała ona możliwość nadawania im numeru PESEL, żeby ułatwić dostęp do usług publicznych, w tym do rynku pracy. Do 2 kwietnia wydano ponad 625 tys. numerów.

Najbardziej zainteresowana pracownikami ze Wschodu są hotele, restauracje i catering. Ta branża planuje zatrudnić aż 60 proc. Ukraińców. Na drugim miejscu znajduje się biznes usługowy, gdzie co trzeci pracodawca przygotowuje miejsca pracy dla kobiet z Ukrainy, a w dalszej kolejności sektor produkcji (28 proc.) oraz budownictwo (18 proc.).

Ze względu na to, że większość kobiet, które wejdą na rynek pracy, to matki, potrzebne będą mechanizmy, które pozwolą im na elastyczne zatrudnienie w zawodach takich jak np. tłumaczki, pracownice administracji czy pielęgniarki. Zwłaszcza zapotrzebowanie na te ostatnie – jak zauważa Newseria – jest w Polsce bardzo duże, ponieważ Polska ma jeden z najniższych wśród państw Unii wskaźników dotyczących liczby pielęgniarek w przeliczeniu na tysiąc mieszkańców. Tym, które przyjechały z Ukrainy i mają kwalifikacje zawodowe, specustawa stworzyła szybką ścieżkę otrzymania prawa do wykonywania zawodu w Polsce.

Zainteresowaniem Ukrainek cieszy się również zawód nauczycielki. Jak powiedział Radiu Wrocław minister edukacji Przemysław Czarnek, chęć zatrudnienia w polskich szkołach zgłosiło 3,5 tys. osób

Do polskich szkół przyjęto dotychczas około 165 tys. dzieci uchodźców, z czego 30 tys. to dzieci w przedszkolach. Zdaniem Czarnka dzieci uchodźców pomieszczą się w polskich szkołach, jeśli ich przyjmowanie będzie rozsądnie prowadzone.

– Musimy tworzyć najpierw klasy przygotowawcze, żeby nie ingerować w polski system edukacji. Są w miastach szkoły, które są w połowie puste albo wycofane z infrastruktury szkolnej. I to tam tworzymy klasy przygotowawcze, a później stopniowo rozszerzamy naszą bazę oświatową – wyjaśnił minister.

Podkreśli też, że z rozmów z uchodźcami wynika, że większość z nich, jak tylko zakończą się działania zbrojne w Ukrainie, wróci do swojego kraju.

– A zatem decyzja o zatrudnieniu w polskich szkołach jest odkładana na późnej. Na razie uchodźcy czekają na to, co będzie się działo w następnych tygodniach – powiedział Czarnek.

Obecnie bezrobocie w Polsce jest poniżej 6 proc.

News4Media/fot. Pixabay